- зненависть
- -і, ж.Почуття сильної ворожнечі, недоброзичливості, огиди; ненависть.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
зненависть — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
зненавиджений — а, е. 1) рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до зненавидіти. 2) у знач. прикм. Який викликає до себе зненависть, відразу, злобу; ненависний. || Який виражає зненависть, сповнений зненависті … Український тлумачний словник
зненавида — и, ж., рідко. Те саме, що зненависть … Український тлумачний словник
зненавидіти — і рідко ізнена/видіти, джу, диш, док., перех. Відчути зненависть, перейнятися почуттям зненависті до кого , чого небудь … Український тлумачний словник
зненависний — а, е. Який викликає зненависть до себе; ненависний … Український тлумачний словник
ненависть — (почуття ворожости, неприхильности), нелюбов, ворожість, ворожнеча, зненависть … Словник синонімів української мови
зненавида — іменник жіночого роду зненависть рідко … Орфографічний словник української мови
зненавидіти — виджу, диш, Пр. Відчути зненависть, мати почуття зненависті до кого небудь … Словник лемківскої говірки